Зінчук О.М. Виявлення Лайм-бореліозу серед хворих на неврологічні розлади.

Практична медицина. – 2007. – № 1. – С. 68–71.

Лайм-бореліоз (ЛБ)  – це мультисистемна інфекційна хвороба з вираженим клінічним поліморфізмом, при якій ураження нервової системи має особливе значення для перебігу й наслідків хвороби. За останнє десятиріччя випадки ЛБ все частіше реєструються в країнах північної півкулі, в тому чисті і у східноєвропейському регіоні. Відповідно до сучасних наукових даних ЛБ є  найрозповсюдженішою трансмісивною інфекцією в Європі і США, переносниками якої є кліщі. Хвороба становить серйозну медичну проблему з огляду на можливість ураження багатьох органів і систем, що може бути причиною несприятливого перебігу, тривалої втрати працездатності та інвалідності [3; 4]. Найчастішим проявом підгострої і хронічної фази ЛБ є нейробореліоз (НБ), який характеризується різноманіттям проявів – від незначних парезів і сенсорних розладів до тяжких енцефаломієлітів. Клінічний поліморфізм НБ зумовлений геновидовою гетерогенністю збудника, а також його вірулентністю, масивністю інфікування, реактивністю макроорганізму. Ураження нервової системи часто виявляються у Європі і спричиняється геновидом B. garinii. Так, у Бельгії та Італії до половини випадків ЛБ перебігає з неврологічними проявами [5]. За умов півдня Швеції, де захворюваність на ЛБ сягає до 70 випадків на 100 тис. населення, НБ виявлено у 16 % хворих [6]. Частота уражень нервової системи при ЛБ у Кемеровській і Ленінградській областях (Росія), які є високоендемічними, складає відповідно 41,2 % і 36 % [1].

Метою дослідження було вивчення поширення ЛБ серед населення Львівської області, а також етіопатогенетичного значення важких для діагностики безеритемних форм ЛБ у формуванні ряду неврологічних синдромів.

Матеріали та методи

З метою вивчення значення безеритемних форм ЛБ у виникненні неврологічної патології проводилось визначення рівня протибореліозних антитіл серед хворих неврологічних стаціонарів. Обстежували всіх хворих, які поступали на стаціонарне лікування, крім хворих з ураженнями нервової системи травматичного походження. Всього обстежено 61 хворого – 38 чоловіків та 23 жінок. Вікова структура пацієнтів була наступною: 20–29 р. – 6 хворих; 30–39 р. – 7; 40–49 р. – 19; 50–59 р. – 24; понад 60 років – 5 хворих.

Частоту виявлення протибореліозних антитіл порівнювали з  відповідними даними контрольної групи (60 здорових донорів крові), що була порівнянна за віком і статтю. Антитіла класу IgG до борелій у сироватці крові визначали за допомогою імуноферментного аналізу (ІФА). Використовувались тест-системи “Боррелиоз-ИФА” науково-виробничої фірми “Omnix”  (СПБ, Росія). Як позитивний результат умовно вважався коефіцієнт серопозитивності (КС) > 1,1, що за даними виробника тест-системи відповідає титру 1:100. Діагностичним титром умовно вважався титр 1:400, що відповідає КС > 2,1.

Результати досліджень та їх лбговорення

Результати дослідження свідчать про високий відсоток серопозитивних осіб серед пацієнтів неврологічних стаціонарів. Так, протибореліозні антитіла класу IgG виявлені у 10 пацієнтів із 61 обстеженого, що становило 16,4 %, в той час, як серед донорів крові виявлено лише 3 серопозитивних пацієнти (5 %, Р<0,05). У більшості серопозитивних осіб, що виявлені в неврологічних стаціонарах, КС становив 1,5 – 2. Звертає на себе увагу, що у третини серопозитивних хворих протибореліозні антитіла виявлені у діагностичному титрі (КС > 2,1), в той час як у контрольній групі таких осіб взагалі не було.

Таблиця 1. Рівень протибореліозних антитіл у серопозитивних хворих неврологічних стаціонарів.

* – P < 0,05

Нами проведене поглиблене клініко-лабораторне обстеження пацієнтів неврологічних стаціонарів, у яких виявлені позитивні титри протибореліозних антитіл. Із десяти серопозитивних хворих у одного пацієнта з КС=12,3 виявлено активний інфекційний процес у вигляді гострої безеритемної форми ЛБ з проявами полірадикулонейропатії і вираженим больовим синдромом.  Після курсу протимікробного лікування (цефтриаксон по 2,0 на день протягом 14 діб) стан хворого нормалізувався і в задовільному стані він був виписаний із стаціонару.

Отримані нами результати є схожими з літературними даними (таблиця 2). Так, серед хворих неврологічних стаціонарів м. Єкатеринбурга антитіла до B. burgdorferi в нРІФ у титрі 1:80 виявлено у 10,4 % пацієнтів із різними неврологічними діагнозами, в той час як серед донорів цей відсоток склав лише 1,9 % (Р<0,05) [2]. Аналогічні дослідження проводились і в Люблінському воєводстві Польщі – протибореліозні антитіла виявлені у 12,2 % хворих неврологічних стаціонарів, тоді як в контрольній групі тільки у 6 % [4].

Таблиця 2. Частка осіб з діагностичними титрами протибореліозних антитіл серед хворих неврологічних стаціонарів в порівнянні з контрольною групою (%%).

Відповідно до літературних даних частка безеритемних форм ЛБ може сягати 20–40 % [3], що значно утруднює вчасну діагностику хвороби, а відтак створюються умови для прогредієнтного перебігу з розвитком несприятливих наслідків, в тому числі багатьох неврологічних синдромів. Для попередження дисемінації інфекції і розвитку уражень нервової системи важливою є вчасна протимікробна терапія і тому хворим з нез’ясованою причиною неврологічної симптоматики, за наявності анамнестичних даних про присмоктування кліщів, необхідно проводити специфічні серологічні дослідження.

Висновки

1. У 16,4 % пацієнтів неврологічних стаціонарів виявлено позитивні титри протибореліозних антитіл (у контрольній групі тільки у 5 %; Р<0,05).
2. Для вчасного виявлення і лікування ЛБ доцільно проводити специфічну лабораторну діагностику хворим з нез’ясованою причиною неврологічної симптоматики і відповідним епідеміологічним анамнезом.

Література

1. Головин В.И., Лобзин Ю.В., Поляков И.А., Громыко Ю.Н., Козлов С.С. Нейроборрелиоз в Северо-Западном регионе России // Вестн. практ. неврол. – 1999. – № 5 – С. 48–54.
2. Ильина Н.С., Лесняка О.М., Волкова Л.И. и др.  Borrelia burgdorferi у больных с неврологическими заболеваниями в эндемичном районе России. // Клин. мед. – 1996. – № 4. – С.  39–42.
3. Лобзин Ю.В., Усков А.Н., Антонов В.С. и др. Клиника и лабораторная диагностика Лайм-боррелиоза // Учен. зап. Санкт-Петербург. гос. мед. ун-та им. Павлова. – 2000. – Т. 7, № 1. – С. 15–22.
4. Chmielewska-Badora J. Seroepidemiologic study on Lyme borreliosis in the Lublin region // Ann. Agric. Environ. Med . – 1998. – V. 5. – P. 183–186.
5. Machurot P.Y., Fumal A., Sadzot B. Neuroborreliosis // Rev. Med. Liege. – 2001. – V. 56, N 1. – P. 11–16.
6. Ornstein K., Berglund J., Nilsson I. et al. Characterization of Lyme borreliosis isolates from patients with erythemamigrans and neuroborreliosis in southern Sweden // J. Clin. Microbiol. – 2001. – V. 39, N 4. – P.1294–1298.

ВЫЯВЛЕНИЕ ЛАЙМ-БОРРЕЛИОЗА СРЕДИ БОЛЬНЫХ С НЕВРОЛОГИЧЕСКИМИ РАССТРОЙСТВАМИ
А.Н. Зинчук, Львовский национальный медицинский университет им. Данила Галицкого

Ключевые слова: Лайм-боррелиоз, боррелии, клещи, нейроборрелиоз, ИФА

Целью исследования было изучение этиопатогенетической роли безэритемных форм Лайм-боррелиоза в формировании неврологических синдромов. В 16,4 % пациентов неврологических стационаров выявлены положительные титры противоборрелиозных антител (Р<0,05). Рекомендовано проводить специфическую лабораторную диагностику больным с невыясненной неврологической симптоматикой и соответствующим эпидемиологическим анамнезом.

DIAGNOSIS OF LYME-BORRELIOSIS IN PATIENTS WITH NEUROLOGIC DISODERS
A.N. Zinchuk, Danylo Halitsky Lviv National Medical University.

Key words: Lyme disease, borreliosis, neuroborreliosis, ELISA, tickborne.

The aim of research was investigation of the role of misdiagnosed forms of Lyme-borreliosis in neurologic syndromes formation. Confirmative titers of antiborrelia antibodies were revealed in 16,4 % of the patients of neurological departments (P <0,05). It is recommended to order specific laboratory tests to exclude neuroborreliosis in patients with neurologic disorders and tick-bite in anamnesis.