Тяжкі форми інфекційних хвороб і невідкладні стани. Матеріали науково практичної конференції і пленуму Асоціації інфекціоністів України. 16-17 травня 2002 року, м. Дніпропетровськ. – Тернопіль, 2002. – С. 230-232.
На початку 21 сторіччя малярія залишається актуальною інфекційною хворобою для України з огляду на можливість завезення з тропічних регіонів внаслідок широкої міграції населення. Особливе занепокоєння викликає можливість завезення тропічної малярії, яка нерідко має злоякісний перебіг з трагічним прогнозом, тим більше, коли штами плазмодіїв стійкі до традиційних хіміотерапевтичних засобів. Повчальним і цікавим у науковому і практичному плані є, на наш погляд, наведений нижче випадок завезеної тропічної малярії.
Хворий Д., 34 років, громадянин України, в тяжкому стані поступив 19.03.2002 р. в реанімаційне відділення інфекційної клінічної лікарні м. Львова. Переведений з реанімаційного відділення лікарні швидкої допомоги, де лікувався з приводу аденофлегмони лівої підщелепової ділянки, закритого перелому правої лопатки, вивиху грудинного кінця лівої ключиці, правобічного плекситу.
З епіданамнезу відомо, що періодично, по півроку працював в країнах екваторіальної Африки. Хіміопрофілактику малярії проводив не регулярно. У 2000 р., зі слів хворого, перебуваючи в Конго, захворів на тропічну малярію, лікувався стаціонарно, виписаний з видужанням. З жовтня 2001 р. працював в Конго бортмеханіком і радистом вантажних літаків. 15.02.2002 р. під час нічного перельоту на території Ліберії внаслідок авіакатастрофи пацієнт був тяжко травмований, з приводу чого лікувався в місцевому госпіталі.
01.03 повернувся до Львова. 07.03 з’явилася субфебрильна гарячка. Паразитологічне дослідження не проводилося, хворий продовжував температурити. 11.03 госпіталізований у відділення щелепно-лицевої хірургії, де проведено оперативне лікування з приводу гнійної аденофлегмони. 14.03. температура з ознобом піднялася до 39ºС. В наступні дні стан хворого прогресивно погіршувався. 15.03 – озноб, відчуття жару, марення, профузне потовиділення. Запідозрено сепсис, з огляду на епіданамнез двічі проведене мікроскопічне дослідження крові (11.03 і 15.03) – плазмодіїв малярії не виявлено. З 16.03 температура 39ºС, марення, блювання, 18.03 – психомоторне збудження. Переведений в реанімаційне відділення лікарні швидкої допомоги. Оскільки хвороба пацієнта своїми клінічними ознаками все більше стала нагадувати малярію 19.03 було повторно призначено мікроскопію крові, а матеріал для дослідження на цей раз направлено в лабораторію ІКЛ м. Львова. В товстих краплях і тонких мазках крові виявлений Pl. falciparum в надзвичайно великій кількості (++++). Негайно внутрішньовенно розпочато введення квінімаксу (комбінований препарат з хініном і хінідином).
У стані прекоми хворий переведений в реанімаційне відділення ІКЛ. Коматозний стан поглиблювався, зберігалася тільки реакція на больові подразники. Температура тіла 38,5 – 40ºС, температурна крива неправильного типу. Загальний аналіз крові: гемоглобін 60-68 г/л, ер. 2,18 х 1012 /л , ШОЕ 33 мм/год. Оскільки не виключалося травматичне пошкодження головного мозку 20.03 проведено КТ – виявлено ознаки помірного набряку мозку. У лікворі цитоз 45/мкл з перевагою нейтрофілів (60%), білок 0,99 г/л. Призначено лікування: з 19.03 до 25.03 внутрішньовенно крапельно кожні 8-10 годин квінімакс по 500 мг (16 вливань), а також хінін по 600 мг (2 вливання). Ентерально з допомогою зонду вводився фанзідар і доксицикліну гідрохлорид. Перелито 700 мл одногрупної крові. 24.03 на 7-му добу прийшов до свідомості. У подальшому стан хворого почав покращуватися і в задовільному стані 03.04 виписаний під спостереження КІЗ.
Заслуговує на увагу те, що у даного хворого паразитемія була дуже високою. В полі зору товстих крапель крові (19.03 і 20.03) виявлено по 400-500 кільцевидних форм плазмодія, при мікроскопії тонких мазків – ураження еритроцитів становило 9,2%. Паразитемія сягала 200000 в 1 мкл. Відомо, що паразитемія 5000 в 1 мкл розцінюється як гіперпаразитемія, свідчить про злоякісний перебіг хвороби і позначується символом “++++”. У даного хворого паразитемія була в 40 (!) разів вищою, що ніяк не вкладається в рекомендовану “шкалу”. Вважаємо, що існуюча “шкала” потребує перегляду. Пропонуємо паразитемію вище 50000 плазмодіїв в 1 мкл розцінювати як стан “критичної гіперпаразитемії”. Доцільним є пошук оптимальніших схем етіотропної терапії для таких пацієнтів. На наш погляд такі хворі потребують інтенсифікації лікувальних заходів, більш продуманої етіотропної і патогенетичної терапії. Зростає значення вчасного обстеження хворих при підозрі на малярію висококваліфікованим лікарем-лаборантом.